|
|
Ainsi, les conflits intra-étatiques et les États en déliquescence sont des terrains propices et des sanctuaires pour le crime organisé et les organisations terroristes, tout en étant à la base de flux de réfugiés et de migrations illégales.
|
|
|
Second, these security challenges are predominantly socio-economic, not military-technical, in character. Intrastate conflicts, terrorism, migration, and organised crime are driven and defined by political, economic, and social conditions. Military-technical considerations remain relevant in the context of the military strength of authoritarian regimes, the acquisition of weapons of mass destruction, and the tactical capability of armed combatants in intrastate wars. However, successful short-term responses and long-term solutions to current and emerging threats depend on effective political, social and economic policies. As a result, NATO must become a more effective instrument for the analysis and discussion of the socio-economic conditions that drive the security threats it faces and the policies designed to meet them.
|
|
|
Zweitens sind diese Sicherheitsprobleme überwiegend sozioökonomischer und nicht militärisch-technischer Art. Innerstaatliche Konflikte, Terrorismus, Migration und organisierte Kriminalität werden durch politische, wirtschaftliche und soziale Bedingungen ausgelöst und lassen sich anhand dieser Faktoren definieren. Militärisch-technische Aspekte sind nach wie vor von Bedeutung im Zusammenhang mit der militärischen Stärke autoritärer Regime, dem Erwerb von Massenvernichtungswaffen und dem taktischen Dispositiv der bewaffneten Konfliktparteien in innerstaatlichen Kriegen. Der Erfolg kurzfristiger Gegenmaßnahmen und langfristiger Lösungen zur Bewältigung derzeitiger und künftiger Bedrohungen ist jedoch von wirksamen politischen, gesellschaftlichen und wirtschaftlichen Maßnahmen abhängig. Folglich muss sich die NATO zu einem effizienteren Instrument für die Analyse und Erörterung der sozioökonomischen Bedingungen entwickeln, die ihren Sicherheitsproblemen wie auch ihren Gegenmaßnahmen zugrunde liegen.
|
|
|
Prese insieme, queste questioni costituiscono per gli stati membri della NATO una sfida alla sicurezza assai più complessa di quella costituita dall'Unione Sovietica. In primo luogo, queste sfide alla sicurezza sono tipicamente differenti anche se interconnesse per origine ed effetti. Per esempio, i conflitti interni agli stati e gli stati in dissoluzione offrono spazi e rifugi sicuri al crimine organizzato e alle organizzazioni terroristiche, e sono all'origine di flussi di rifugiati e di immigrazione illegale. La minaccia del terrorismo internazionale è collegata in modo crescente al terrorismo interno o "sviluppatosi in casa". La proliferazione delle armi di distruzione di massa ingigantisce la minaccia costituita dai regimi autoritari e dai gruppi terroristici. Per reagire a questo differenziato ma interconnesso contesto di sicurezza, occorre attivare la raccolta e l'analisi di valide informazioni politiche e sociali di base.
|
|
|
Em segundo lugar, estes desafios à segurança são predominantemente socioeconómicos e não técnico-militares. Os conflitos dentro dos Estados, o terrorismo, a migração e o crime organizado são motivados e definidos pelas condições políticas, económicas e sociais. As considerações técnico-militares permanecem relevantes no contexto da força militar dos regimes autoritários, a aquisição de armas de destruição maciça e a capacidade táctica de combatentes armados em guerras dentro dos Estados. Porém, as reacções bem sucedidas de curto prazo e as soluções de longo prazo às ameaças actuais e emergentes dependem de políticas sociais e económicas eficazes. Assim, a OTAN tem de se tornar um instrumento mais eficaz para a análise e o debate das condições socioeconómicas que dão ímpeto às ameaças à segurança que enfrenta e às políticas concebidas para as combater.
|
|
|
السبب الثاني، هو أن هذه التحديات الأمنية هي تحديات اجتماعية ـ اقتصادية بالدرجة الأولى، وليست عسكرية ـ تقنية. فالحروب الأهلية والإرهاب والهجرة والجريمة المنظمة جميعها تحركها وتحددها الظروف السياسية والاقتصادية والاجتماعية. أما أهمية الحسابات العسكرية ـ التقنية، فإنها تأتي في سياق القوة العسكرية للأنظمة الاستبدادية وامتلاك أسلحة الدمار الشامل والقدرات التكتيكية للأطراف المسلحة المشاركة في الحروب الأهلية. وفي كل الأحوال، فإن نجاح ردود الأفعال القصيرة الأمد والحلول الطويلة الأمد للتهديدات الحالية والمستجدة يعتمد على النهج الفعال سواء كان على الصعيد السياسي أو الاجتماعي أو الاقتصادي. من هنا، نرى أنه يتوجب على حلف الناتو أن يصبح أداة أكثر فاعلية لتحليل ومناقشة الظروف الاجتماعية ـ الاقتصادية التي تدفع التهديدات الأمنية التي تواجهه، بالإضافة إلى السياسات الموضوعة لمواجهتها.
|
|
|
Δεύτερον, οι προκλήσεις αυτές για την ασφάλεια είναι κυρίως κοινωνικο-οικονομικές, όχι στρατιωτικό-τεχνικές, ως προς τον χαρακτήρα τους. Οι εσωτερικές συγκρούσεις, η τρομοκρατία, η μετανάστευση και το οργανωμένο έγκλημα καθοδηγούνται και προσδιορίζονται από πολιτικές, οικονομικές και κοινωνικές καταστάσεις. Οι στρατιωτικό-τεχνικές ανησυχίες παραμένουν συναφείς μέσα στο πλαίσιο της στρατιωτικής δύναμης των απολυταρχικών καθεστώτων, της απόκτησης όπλων μαζικής καταστροφής, και της στρατηγικής δυνατότητας των ένοπλων μαχητών στους πολέμους εντός ενός κράτους. Ωστόσο, οι επιτυχημένες βραχυπρόθεσμες αντιδράσεις και οι μακροπρόθεσμες λύσεις στις τρέχουσες και τις αναδυόμενες απειλές εξαρτώνται από τις αποτελεσματικές πολιτικές, κοινωνικές και οικονομικές πολιτικές. Με αποτέλεσμα, το NATO πρέπει να γίνει ένα πιο αποτελεσματικό εργαλείο για ανάλυση και για συζήτηση των κοινωνικο-οικονομικών συνθηκών που οδηγούν τις απειλές για την ασφάλεια που αντιμετωπίζει και για τις πολιτικές που σχεδιάστηκαν για την αντιμετώπισή τους.
|
|
|
In de tweede plaats zijn deze veiligheidsuitdagingen hoofdzakelijk sociaal-economisch, en niet militair-technisch, van aard. Binnenlandse conflicten, terrorisme, migratie, en georganiseerde misdaad komen voort uit politieke, economische, en maatschappelijke omstandigheden. Militair-technische overwegingen blijven wel relevant tegen het licht van de militaire kracht van autoritaire regimes, de aankoop van massavernietigingswapens, en het tactische vermogen van gewapende strijders in binnenlandse oorlogen. Hoe geslaagd kortetermijn reacties en langetermijn oplossingen voor de huidige en opkomende dreigingen zijn, hangt af van de effectiviteit van het politieke, sociale en economische beleid. Daarom zal de NAVO een effectiever instrument moeten worden voor de analyse van, en discussie over, de sociaal-economische omstandigheden die leiden tot de veiligheidsdreigingen waarmee zij te maken heeft en over het beleid dat moet worden gevoerd om aan die dreigingen het hoofd te kunnen bieden.
|
|
|
На второ място, тези предизвикателства в областта на сигурността са предимно социално-икономически, а не военнотехнически по характер. Вътрешнодържавните конфликти, тероризмът, миграцията и организираната престъпност се движат от определени политически, икономически и социални условия. Военнотехническите съображения остават релевантни по отношение на военната сила на авторитарните режими, придобиването на оръжия за масово унищожение и тактическите способности на въоръжените участници в междуособните войни. Въпреки това обаче успехът на краткосрочните и дългосрочните решения на проблема със сегашните и бъдещите заплахи може да се гарантира единствено с ефективна политическа, социална и икономическа стратегия. Именно затова НАТО трябва да се превърне в по-ефективен инструмент за анализ и обсъждане на социално-икономическите условия, които пораждат заплахите за сигурността, както и на съответната политика за решаване на проблема.
|
|
|
Za druhé, tyto snahy o dosažení bezpečnosti jsou převážně sociálně-ekonomického charakteru, než vojensko-technického druhu. Mezinárodní konflikty, terorismus, imigrace a organizovaný zločin jsou vyvolávány a určovány politickými, ekonomickými a sociálními okolnostmi. Vojensko-technické aspekty si zachovávají svůj význam co se týká vojenské síly autoritativního režimu, nabytí zbraní hromadného ničení a taktické schopnosti vyzbrojených sil v případě ozbrojeného mezinárodním konfliktu. Nicméně, úspěch krátkodobých a dlouhodobých reakcí na současné hrozby závisí na účinných politických, sociálních a ekonomických koncepcích. Z toho důvodu se NATO musí změnit v efektivnější fórum analýz a diskusí sociálně-ekonomických aspektů, které podmiňují jednak bezpečnostní hrozby, se kterými je Aliance konfrontována, jednak vhodnou taktiku pro tuto konfrontaci.
|
|
|
For det andet er disse sikkerhedsmæssige udfordringer primært socio-økonomiske, ikke militær-tekniske. Indre-statslige konflikter, terrorisme, migration og organiseret kriminalitet får næring fra og defineres af politiske, økonomiske og sociale betingelser. Militær-tekniske betragtninger er kun relevante, når det handler om autoritære regimers eller fejlslagne staters militære styrke, deres anskaffelse af masseødelæggelsesvåben og bevæbnede kombattanters taktiske styrke i borgerkrige. Ikke desto mindre afhænger kortsigtede svar og langsigtede løsninger på nuværende og kommende trusler på effektive politiske, sociale og økonomiske politikker. Derfor må Alliancen blive et mere effektivt instrument til analyse og diskussion af de socio-økonomiske betingelser, som bærer ved til de sikkerhedsmæssige trusler, den står overfor, og de politikker, som den skal anvende til at imødegå dem.
|
|
|
Teiseks, need julgeolekuväljakutsed on laadi poolest valdavalt sotsiaal-majanduslikud, mitte sõjalis-tehnilised. Riigisiseseid konflikte, terrorismi, rännet ja organiseeritud kuritegevust tõukavad tagant ja määravad poliitilised, majanduslikud ja sotsiaalsed olud. Sõjalis-tehnilistest kaalutlustest võib rääkida autoritaarsete režiimide sõjalise jõu, massihävitusrelvade omandamise ja riigisiseste sõdade relvastatud poolte taktikaliste võimete kontekstis. Kummatigi sõltuvad edukad lühiajalised reageeringud praegustele ja tekkivatele ohtudele ning nende ohtude pikaajalised lahendused tõhusast poliitilisest, sotsiaalsest ja majanduslikust kursist. Seetõttu peab NATO hakkama tõhusamalt analüüsima ja arutama julgeolekuohte esile kutsuvaid sotsiaalseid ja majanduslikke olusid ning nende ohtudega võitlemiseks kavandatavaid meetmeid.
|
|
|
Í öðru lagi eru þessar öryggisógnir félags- og efnahagslegar að meginstofni til, ekki hernaðarlegar eða tæknilegar. Innalandsátök, hryðjuverk, fólksflutningar, og skipulagðir glæpir eiga upptök sín og skýringar í pólitískum, efnahagslegum, og félagslegum aðstæðum. Máli skiptir að horfa til hermála og tækni þegar horft er í herstyrk harðstjórnarríkja, tilraunir þeirra til að öðlast gereyðingarvopn, og vígvallargetu stríðandi fylkinga í innanlandsátökum. Hins vegar þurfa haldbærar skammtíma- og langtímalausnir á aðsteðjandi hættum að byggja á áhrifaríkum stjórnmálalegum, félagslegum og efnahagslegum lausnum. Þess vegna verður NATO að verða skilvirkara tæki til greiningar og skoðanaskipta um þær efnahagslegu og félagslegu aðstæður sem valda öryggisógnunum, sem bandalagið glímir við, og þá stefnu, sem móta þarf til að takast á við ógnirnar.
|
|
|
Antra, šie iššūkiai saugumui savo pobūdžiu daugiausia yra ne kariniai ir techniniai, o socialiniai ir ekonominiai. Tarpvalstybinius konfliktus, terorizmą, migraciją ir organizuotą nusikalstamumą sukelia ir apibrėžia politinės, ekonominės ir socialinės sąlygos. Karinis ir techninis faktorius išlieka svarbus autoritarinių režimų galios, masinio naikinimo ginklų įsigijimo ir ginkluotų kariaujančiųjų jėgų pajėgumo tarpvalstybiniuose karuose kontekste. Tačiau neatidėliotino atsako į esamas ir naujai kylančias grėsmes bei atitinkamų ilgalaikių sprendimų sėkmė priklauso nuo veiksmingų politinių, socialinių ir ekonominių nuostatų. Todėl NATO privalo tapti efektyviu socialinių ir ekonominių sąlygų, lemiančių jai kylančias grėsmes, bei jų sprendimui skirtos politikos analizės ir aptarimo instrumentu.
|
|
|
For det andre er disse sikkerhetsutfordringene hovedsakelig sosioøkonomiske, ikke militær-tekniske, i karakter. Intrastatlige konflikter, terrorisme, migrasjon og organisert kriminalitet drives og er definert av politiske, økonomiske og sosiale betingelser. Militær-tekniske vurderinger er fortsatt relevante i forbindelse med den militære styrken til autoritære regimer, anskaffelse av masseødeleggelsesvåpen, og den taktiske evnen til væpnede stridende i intrastatlige kriger. Vellykkede, kortsiktige svar og langsiktige løsninger på nåværende og nye trusler avhenger imidlertid av effektiv politisk, sosial og økonomisk politikk. Som følge av det må NATO bli et mer effektivt instrument for analyse og diskusjon av de sosioøkonomiske forutsetningene som driver sikkerhetstruslene som den møter og den politikken som er utformet for å møte dem.
|
|
|
Po drugie, wspomniane zagrożenia dla bezpieczeństwa mają przede wszystkim charakter społeczno-ekonomiczny, a nie wojskowo-techniczny. Konflikty wewnętrzne, terroryzm, migracje i zorganizowana przestępczość są inspirowane i definiowane przez warunki polityczne, gospodarcze i społeczne. Względy wojskowo-techniczne zachowują znaczenie w odniesieniu do potęgi militarnej reżimów autorytarnych, pozyskiwania broni masowego rażenia oraz potencjału taktycznego stron walczących w wojnach domowych. Jednak skuteczne krótkoterminowe reakcje oraz długoterminowe rozwiązania w odniesieniu do bieżących i rodzących się zagrożeń zależą od skutecznych decyzji politycznych, społecznych i gospodarczych. W rezultacie, NATO musi stać się bardziej efektywnym forum analiz i dyskusji na temat warunków społeczno-ekonomicznych, które napędzają stojące przed nim zagrożenia dla bezpieczeństwa oraz mechanizmem realizowania polityki mającej im przeciwdziałać.
|
|
|
În al doilea rând, caracterul acestor provocări de securitate este predominant socio-economic, nu militar-tehnic. Conflictele intra-statele, terorismul, migraţia şi crima organizată sunt generate şi definite de condiţiile politice, economice şi sociale. Consideraţiile militar-tehnice îşi păstrează relevanţa în contextul forţei militare a regimurilor totalitare, procurării de arme de distrugere în masă şi al capabilităţii tactice a combatanţilor înarmaţi în războaiele intra-statale. Totuşi, răspunsurile pe termen scurt şi soluţiile pe termen lung la ameninţările actuale şi emergente depind de existenţa unor politici solide în domeniile politic, social şi economic. Drept urmare, NATO trebuie să devină un instrument mai eficient de analiză şi de discuţii în privinţa condiţiilor socio-economice generatoare de ameninţări de securitate cu care se confruntă Alianţa şi a politicilor concepute pentru a răspunde la acestea.
|
|
|
Во-вторых, эти вызовы безопасности носят преимущественно социально-экономический, а не военно-технический характер. Внутригосударственные конфликты, терроризм, миграцию и организованную преступность вызывают к жизни и определяют политические, экономические и социальные условия. Военно-технические соображения остаются актуальными в контексте военной мощи авторитарных режимов, закупок оружия массового уничтожения и потенциала тактических боевых средств воюющих сторон во внутригосударственных войнах. Однако успех краткосрочных ответных мер и долговременных решений в борьбе с современными и новыми угрозами зависит от эффективной политической деятельности и социально-экономической политики. Поэтому НАТО должна стать более эффективным инструментом анализа и обсуждения вопросов социально-экономических условий, вызывающих угрозы ее безопасности, и основных принципов их отражения.
|
|
|
Po druhé, tieto bezpečnostné výzvy sú svojou povahou prevažne sociálno-ekonomické a nie vojensko-technické. Vnútroštátne konflikty, terorizmus, migrácia a organizovaný zločin sú poháňané a definované politickými, ekonomickými a sociálnymi podmienkami. Vojensko-technické úvahy zostávajú relevantné, ak ide o vojenskú silu autoritatívnych režimov, získavanie zbraní hromadného ničenia a taktickú schopnosť ozbrojených aktérov vo vnútroštátnych vojnách. Avšak, úspešné krátkodobé reakcie a dlhodobé riešenia súčasných a objavujúcich sa hrozieb závisia na efektívnych politických, sociálnych a ekonomických krokoch. Z toho vyplýva, že NATO sa musí stať efektívnejším nástrojom na analýzu a diskusiu sociálno-ekonomických podmienok poháňajúcich bezpečnostné hrozby, ktorým Aliancia čelí a tvorbu adekvátnej politiky.
|
|
|
Drugič, ti varnostni izzivi so v glavnem družbeno-gospodarske, ne vojaško-tehnične narave. Notranje konflikte, terorizem, priseljevanje in organizirani kriminal usmerjajo in opredeljujejo politični, gospodarski, in socialni pogoji. Vojaško-tehnična vprašanja ostajajo relevantna v kontekstu vojaške moči avtoritarnih režimov, nabave orožja za množično uničevanje in taktične zmogljivosti oboroženih borcev v notranjih vojnah. Vendar pa so uspešni kratkoročni odgovori in dolgoročne rešitve sedanjih in nastajajočih groženj odvisni od učinkovitih političnih, socialnih in gospodarskih politik. Zato mora Nato postati bolj učinkovit instrument za analiziranje in razpravljanje o družbeno-gospodarskih pogojih, ki usmerjajo varnostne grožnje, s katerimi se sooča, in o politikah za njihovo reševanje.
|
|
|
İkincisi, bu güvenlik tehditleri ağırlıklı olarak askeri-teknik yapıda olmaktan ziyade sosyoekonomik yapıdadırlar. Ülke içi çatışmalar, terörizm, göçler ve organize suçlar siyasi, ekonomik ve sosyal şartlarla güdümlenirler ve tanımlanırlar. Askeri-teknik konular otoriter rejimlerin askeri gücü, kitle imha silahlarının edinimi, ve ülke içi çatışmalarda muharip güçlerin taktik yetenekleri bağlamında önemlidir. Ancak, mevcut ve ortaya yeni çıkmakta olan tehditler karşısında kısa vadeli tepkiler ve uzun vadeli çözümlerin başarısı etkili politik sosyal ve ekonomik politikalara bağlıdır. Bu nedenle NATO, güvenlik tehditlerini tetikleyen sosyoekonomik şartların ve bu tehditlere karşı geliştirilen politikaların tartışılmasında ve analizinde daha etkili bir araç haline gelmelidir.
|
|
|
Otrkārt, šie drošības izaicinājumi pēc sava rakstura ir pārsvarā socio-ekonomiski, nevis militāri-tehniski. Starpvalstu konfliktus, terorismu, migrāciju un organizēto noziedzību virza un nosaka politiskie, ekonomiskie un sociālie apstākļi. Militāri-tehniskie nosacījumi joprojām ir būtiski autoritāro režīmu militārā spēka, masu iznīcināšanas ieroču iegādes un bruņoto kaujinieku taktisko spēju vest starpvalstu karu kontekstā. Tomēr veiksmīgas īstermiņa atbildes un ilgtermiņa risinājumi esošajiem un jaunajiem draudiem ir atkarīgi no efektīvām politiskām, sociālām un ekonomiskām politikām. Tā rezultātā, NATO ir jākļūst par efektīvāku instrumentu analīzes veikšanai un diskusijai par tiem socio-ekonomiskajiem apstākļiem, kas izraisa draudus drošībai, un politikām, kas veidotas šo draudu novēršanai.
|
|
|
По-друге, сучасні загрози, за своєю природою, є переважно соціально-економічними, а не військово-технічними. Внутрідержавні конфлікти, тероризм, міграція та організована злочинність породжуються і визначаються політичними, економічними та соціальними умовами. Військово-технічні чинники залишаються важливими в контексті військової сили авторитарних режимів, придбання зброї масового знищення та тактичних можливостей комбатантів у внутрідержавних війнах. Але успіх як короткотермінових заходів реагування на загрози, так і рішень щодо розв’язання поточних та майбутніх проблем безпеки на довгострокову перспективу, залежить від ефективності роботи у політичній, соціальній та економічній сферах. Тому Альянс повинен стати ефективнішим інструментом аналізу та обговорень як соціально-економічних проблем, які створюють загрози його безпеці, так і політичних рішень, спрямованих на протистояння цим загрозам.
|
