|
|
Charles King of Georgetown University, Washington DC, looks at the obstacles on the way to the Euro-Atlantic integration of Romania and Moldova, a comparison which itself seems contrived, inasmuch as the two states differ greatly in their national identities, their attitudes towards Europe and in their actual level of integration.
|
|
|
Матеріали про країни, які нині не мають чіткої перспективи членства, є найсуперечливішими й цікавими. Чарльз Кінг з Джорджтаунського університету, Вашингтон, округ Колумбія, розглядає перешкоди на шляху Румунії й Молдови до євроатлантичної інтеграції. Це порівняння само по собі здається суперечливим через те, що ці дві країни дуже відмінні з точки зору своєї національної свідомості, ставлення до Європи і фактичного рівня інтеграції. Він відслідковує часткове ослаблення в Молдові громадської підтримки членства в ЄС і НАТО після початку 1990-х років, в міру більшого зближення країни з Москвою. На противагу цьому, підтримка членства в ЄС і НАТО з боку населення Румунії залишається стабільною. Три чверті населення Румунії прагнуть членства в ЄС, половина з них – безумовно, і це попри постійне останнє місце, яке Бухарест займає серед усіх кандидатів на членство в ЄС в опитуваннях громадської думки в Західній Європі. Як зазначає Кінг: “Європейці і близько не мають такого ентузіазму щодо Румунії, який Румунія має щодо них.” Він документує занепокоєння Заходу з приводу політичного курсу країни, радикального націоналізму партії “Велика Румунія” та ставлення до національних меншин. Висновок Кінга про те, що “ані Румунія, ані Молдова не стануть членами Європейського Союзу у найближчому майбутньому”, застарілий і потребує диференціації. В той час як Румунія спромоглася вступити до НАТО і стоїть на порозі членства у ЄС, Молдова, схоже, заблукала на нічийній землі між СНД, в якій домінує Росія, і Заходом.
|
