|
|
Toţi aveau vise mari – o tânără dorea să călătorească, un doctor plănuia să-şi înfiinţeze propriul ONG, un fost exilat se pregătea să celebreze victimele lui Saddam. Packer îşi arată de asemenea admiraţia pentru femeile şi bărbaţii Coaliţiei, civilii şi militarii acesteia, care încercau să improvizeze cu curaj o guvernare într-un mediu haotic.
|
|
|
The result has tragically delayed the freedom of Iraq. Packer describes the first breath of liberation from Saddam, when Westerners and Iraqis alike did as they pleased without fear. It was a heady time, and Packer expresses intense sympathy for the hopeful characters he meets. They all have big dreams - a young woman yearns to travel, a doctor plans his own NGO, an exile prepares to memorialise Saddam's victims. Packer also admires the men and women in the Coalition, civilian and military, bravely improvising governance in a chaotic environment. Initial control devolved to brigades and battalions scattered across Iraq where young warriors became Solomon in communities reeling from violence and suspicion.
|
|
|
Tout cela entrave tragiquement la reconquête par l'Iraq de sa liberté. Packer décrit le premier souffle de libération face à la tyrannie de Saddam, lorsque Occidentaux et Iraquiens purent enfin faire ce qu'ils voulaient, sans éprouver de crainte. Ce furent des moments exaltants et l'auteur exprime son intense sympathie pour les personnes pleines d'espoir qu'il a rencontrées. Toutes avaient de grands rêves : une jeune femme espérait voyager, un médecin envisageait la création de sa propre ONG, un exilé se préparait à rendre hommage aux victimes de Saddam. Packer fait également part de son admiration pour les hommes et les femmes de la Coalition, civils et militaires, improvisant courageusement une gouvernance dans un environnement chaotique. Il décrit l'autorité initiale conférée aux brigades et aux bataillons éparpillés à travers l'Iraq et les jeunes guerriers se muant en rois Salomon dans des communautés ébranlées par la violence et la suspicion.
|
|
|
Das Ergebnis ist eine tragische Verzögerung der tatsächlichen Befreiung Iraks. Packer beschreibt das erste Aufatmen nach der Befreiung von Saddam Hussein, als die Vertreter des Westens wie auch die Iraker ohne Furcht machten, was sie für richtig hielten. Es waren stürmische Zeiten, und Packer bringt seine große Sympathie für die hoffnungsvollen Gestalten zum Ausdruck, denen er begegnet. Sie haben alle große Träume - eine junge Frau sehnt sich nach Reisen, ein Arzt plant seine eigene nichtstaatliche Hilfsorganisation, ein Exiliraker trifft Vorbereitungen für eine Gedenkstätte zu Ehren der Opfer Saddam Husseins. Packer bewundert auch die von der Irak-Koalition entsandten Männer und Frauen des zivilen und militärischen Bereichs, die sich in einem chaotischen Umfeld mutig daran machten, einen Verwaltungsapparat zu improvisieren. Zunächst übernahmen Brigaden und Bataillone in ganz Irak die Kontrolle; junge Soldaten übernahmen somit in Ortschaften, die von Gewalt und Misstrauen geprägt waren, die Rolle eines Salomon.
|
|
|
El resultado ha sido que la libertad de Iraq se ha visto trágicamente retrasada. Packer describe el primer estallido de libertad tras la caída de Saddam, cuando tanto los occidentales como los iraquíes podían hacer lo que querían sin temores. Fue una época apasionante, y Packer muestra una enorme simpatía hacia las personas rebosantes de optimismo que conoció entonces, todas ellas llenas de sueños: una mujer joven suspira por viajar, un doctor planifica su propia ONG, un exiliado quiere crear un memorial para la víctimas de Saddam. Packer también muestra su admiración hacia los hombres y mujeres de la Coalición, tanto civiles como militares, que con gran valor improvisaron alguna forma de gobierno en medio del caos. El control inicial recaía sobre las brigadas y batallones repartidos por todo Iraq, cuyos jóvenes soldados tenían que mostrar una capacidad de juicio digna de Salomón en comunidades rebosantes de violencia y sospechas.
|
|
|
Stando così le cose, la libertà dell'Iraq è tragicamente lontana. Packer descrive il primo momento di liberazione dalla tirannia di Saddam, quando gli occidentali e gli iracheni insieme fecero ciò che più aggradava loro, senza timore. Fu un momento esaltante, e Packer esprime intensa comprensione per le figure piene di speranza che incontra. Tutti hanno grandi sogni - una giovane donna sogna di viaggiare, un dottore di creare la propria ONG, un esiliato di commemorare le vittime di Saddam. Packer inoltre manifesta ammirazione per gli uomini e le donne della Coalizione, civili e militari, che coraggiosamente improvvisano una governabilità in un contesto caotico. L'autorità iniziale venne conferita a brigate e battaglioni sparsi per tutto l'Iraq, dove giovani guerrieri divenivano Salomoni in comunità che vacillavano per effetto della violenza e del sospetto.
|
|
|
Το αποτέλεσμα καθυστέρησε τραγικά την ελευθερία του Ιράκ. Ο Packer περιγράφει την πρώτη πνοή απελευθέρωσης από τον Σαντάμ, όταν οι Δυτικοί και παρομοίως και οι Ιρακινοί έκαναν ότι τους ευχαριστούσε χωρίς να φοβούνται. Ήταν μια μεθυστική στιγμή και ο Packer εκφράζει την έντονη συμπάθειά του για τους αισιόδοξους χαρακτήρες που συναντά. Έχουν όλοι μεγάλα όνειρα – μια νέα γυναίκα λαχταρά να ταξιδέψει, ένας γιατρός σχεδιάζει τον δικό του NGO, ένας εξόριστος ετοιμάζεται να τιμήσει τα θύματα του Σαντάμ. Ο Packer επίσης θαυμάζει τους άνδρες και τις γυναίκες του Συνασπισμού, πολίτες και στρατιωτικούς, γιατί παλικαρίσια έφτιαξαν πρόχειρα την διακυβέρνηση σε ένα χαοτικό περιβάλλον. Ο αρχικός έλεγχος εκχωρήθηκε στις ταξιαρχίες και τα τάγματα που ήταν διασκορπισμένα σε ολόκληρο το Ιράκ όπου οι νεαροί πολεμιστές έγιναν οι Σολομώντες στις κοινότητες που περιβαλλόντουσαν από την βία και την καχυποψία.
|
|
|
В резултат на това свободата за Ирак трагично закъсня. Пакър описва първия полъх на освобождението от Садам, когато и иракчаните, и представителите на Запада могат най-сетне да вършат това, което желаят, без да изпитват страх. Това са опияняващи моменти и Пакър изразява дълбоката си симпатия към изпълнените с надежда хора, които е срещнал. Те всички таят големи мечти – една млада жена копнее да пътува, лекар възнамерява да основе собствена неправителствена организация, изгнаник се готви да почете паметта на жертвите на Садам. Пакър споделя и възхищението си от мъжете и жените от коалицията, които дръзко импровизират, за да въведат ред и управление в хаоса. Първоначално контролът е поверен на бригадите и батальоните из цял Ирак и младите воини, изправени пред разтърсвани от насилие и подозрения общности, трябва за една нощ да се превърнат в цар Соломон.
|
|
|
To vše tragicky opozdilo nabytí svobody pro Iráčany. Packer popisuje první chvíle svobody, kdy přítomní cizinci a Iráčané mohli konečně bez strachu svobodně jednat. Byly to krásné chvíle. Packer na tomto místě vyjadřuje hlubokou sympatii pro tento lid plný nadějí. Všichni, se kterými se setkal, mají velké sny – mladá žena touží cestovat, lékař plánuje svoji vlastní nevládní organizaci, bývalý emigrant se připravuje na uctění památky Saddámových obětí. Packer obdivuje příslušníky koalice, muže a ženy, civilisty i vojáky, kteří statečně improvizovali v chaotickém prostředí. Počáteční správa země byla svěřena brigádám a praporům roztroušeným po celém Iráku, jejichž mladí příslušníci museli moudře řešit problémy v různých komunitách otřesených násilím a podezříváním.
|
|
|
Resultatet har på tragiske vis forsinket indførelsen af frihed i Irak. Packer beskriver den første pust af befrielse fra Saddam, da vesterlændinge og irakere på lige vilkår gjorde, hvad de ville uden frygt. Det var berusende tider, og Packer giver udtryk for dyb sympati for de håbefulde personer, han møder. De har alle store drømme - en ung kvinde sukker efter at rejse, en læge planlægger sin egen NGO, en eksileret forbereder et mindesmærke for Saddams ofre. Packer beundrer også de mænd og kvinder i Koalitionen - både de civile og militære - som bravt improviserer regeringsførelse i et kaotisk miljø. Den første kontrol blev uddelegeret til brigader og bataljoner, som var spredt i hele Irak, hvor unge krigere blev Salomon i samfundsgrupper, der veg bort fra vold og mistro.
|
|
|
Az eredmény tragikusan késleltette Irak szabadságát. Packer leírja a Szaddam alóli felszabadulás első mély lélegzetét, amikor a nyugatiak és irakiak egyformán, félelem nélkül, azt tehették, amit szerettek volna. A legfőbb ideje volt ennek, és Packer kifejezi mély szimpátiáját azon reménnyel teli személyeknek, akikkel találkozott. Mindegyiküknek volt egy nagy álma – egy fiatalasszony utazásra vágyott, egy doktor saját nem-kormányzati szervezetet tervezett, egy elüldözött a Szaddam-éra áldozatainak készült emléket állítani. Packer csodálattal adózik a koalícióban szolgált férfiaknak és nőknek, katonáknak és civileknek, amiért a kaotikus közegben bátran improvizálva létrehozták az irányító hatóságokat. Az irányítás kezdetben, az Irakban szétszóródó dandárokra és zászlóaljakra hárult, ahol fiatal harcosok váltak Salamonná az erőszakból és a gyanakvásból kitántorgó közösségekben.
|
|
|
Afleiðingar þess eru að Írak hefur enn ekki hlotið frelsi. Packer lýsir því þegar frelsið undan Saddam var nýfengið, þegar Vesturlandabúar og Írakar gerðu það sem þeir vildu án nokkurs ótta. Það voru höfugir tímar og Packer hefur ákafa samúð með þeim vonmiklu einstaklingum sem hann kynnist. Þeir eiga allir stóra drauma – unga konu dreymir um að ferðast, læknir skipuleggur sín eigin félagasamtök, útlagi býst til að minnast fórnarlamba Saddam. Packer dáist einnig að mönnunum og konunum í bandalaginu, bæði borgaralegu starfsfólki og hermönnum, sem reyna hugrökk að iðka stjórnsýslu í óreiðukenndu umhverfi. Ábyrgð var varpað á stórfylki og liðsveitir sem dreifðar voru um Írak þar sem ungir hermenn gerðust Salómon í samfélögum sem voru að jafna sig á ofbeldi og tortryggni.
|
|
|
Dėl to Irake tragiškai vėluoja laisvė. Packeris aprašo pirmąjį gurkšnį laisvės po Saddamo nuvertimo, kai ir vakariečiai, ir irakiečiai nesibaimindami elgėsi kaip norėdami. Tai buvo svaiginantis metas ir Packeris su gilia simpatija aprašo savo sutiktus viltingus žmones. Visi jie turi didelių svajonių – jauna moteris trokšta keliauti, gydytojas planuoja sukurti savo NVO, tremtinys rengiasi įamžinti Saddamo aukas. Packeris taip pat žavisi vyrais ir moterimis – civiliais ir kariais – iš Koalicijos pajėgų, kurie narsiai improvizavo valdymą chaotiškoje aplinkoje. Pradinė kontrolė buvo perduota Irake išsibarsčiusioms brigadoms ir batalionams, kurių jauni kariai tapo Saliamonais nuo smurto ir įtarimų negalinčiose atsigauti bendruomenėse.
|
|
|
Resultatet har på en tragisk måte forsinket Iraks frihet. Packer beskriver det første pust av frigjøring fra Saddam, da folk fra Vesten og irakere sammen gjorde det de ønsket uten frykt. Det var en berusende tid, og Packer gir uttrykk for intens sympati for de forhåpningsfulle personene han møter. De har alle store drømmer – en ung kvinne lengter etter å reise, en lege planlegger sin egen NGO, en eksiliraker forbereder å minnes Saddams ofre. Packer beundrer også mennene og kvinnene i koalisjonen, sivile og militære, som tappert improviserer styring i et kaotisk miljø. Kontrollen falt til å begynne med på brigader og bataljoner som var spredt ut over Irak, der unge krigere ble Salomo i samfunn som vaklet etter vold og mistenksomhet.
|
|
|
Rezultat w tragiczny sposób opóźnił wolność Iraku. Packer opisuje pierwszy oddech wolności po upadku Saddama, kiedy zarówno obywatele państw zachodnich, jak i Irakijczycy robili, co chcieli bez strachu. To był odurzający czas i Packer wyraża głęboką solidarność z pełnymi nadziei ludźmi, których poznaje. Wszyscy oni mają wielkie nadzieje – młoda kobieta bardzo pragnie podróżować, lekarz planuje stworzenie własnej organizacji pozarządowej, wygnaniec przygotowuje się do tego, aby umoralniać ofiary Saddama. Packer podziwia także kobiety i mężczyzn służących w siłach koalicji, cywilnych i wojskowych, odważnie improwizujących zarządzanie w tych chaotycznych warunkach. W pierwszym okresie kontrola przeszła w ręce brygad i batalionów rozrzuconych po całym Iraku, gdzie młodzi żołnierze stawali się Salomonami w społecznościach zataczających się od przemocy i podejrzeń.
|
|
|
В результате этого трагически задержался приход свободы в Ирак. Паркер описывает первое дыхание свободы после освобождения от Саддама, когда представители Запада и иракцы делали то, что хотели, без страха. Это было бурное время, и Паркер пишет с большой симпатией о надеждах людей, с которыми он встречался. У них у всех были большие мечты - молодая женщина хотела путешествовать, врач планировал создать свою неправительственную организацию, эмигрант хотел увековечивать память жертв Саддама. Паркер также восхищается мужчинами и женщинами, служившими в коалиционных войсках, гражданскими и военными, которые смело импровизировали, создавая органы управления в хаотической обстановке. Так как первоначальные задачи управления были переданы бригадам и батальонам, рассеянным по всему Ираку, то молодые воины стали, как в свое время Соломон, управлять городами и поселками, измученными актами насилия и страдающими от подозрительности.
|
|
|
Tento výsledok tragicky oneskoril slobodu Iraku. Packer popisuje prvý nádych oslobodenia od Saddáma, kedy Západ a Iračania konali ako chceli bez strachu. Bol to hektický čas a Packer vyjadruje silné porozumenie pre jednotlivcov plných nádeje, ktoré stretáva. Všetci majú veľké sny – mladá žena túži cestovať, doktor plánuje vlastnú mimovládnu organizáciu, exulant sa pripravuje na uctenie si pamiatky Saddámových obetí. Packer taktiež obdivuje mužov a ženy v koalícii, civilov aj vojakov, ktorí odvážne improvizujú riadenie krajiny v chaotickom prostredí. Pôvodné riadenie sa prenieslo na brigády a prápory roztrúsené po celom Iraku, kde sa z mladých bojovníkov stali Šalamúni v komunitách, ktoré sa snažia zbaviť násilia a podozrievania.
|
|
|
Posledica tega je tragična zamuda pri zagotavljanju resnične svobode Iraka. Packer opisuje prvo sapo osvoboditve izpod Sadama, ko so tako zahodnjaki kot Iračani lahko brez strahu ravnali po svoji volji. To so bili viharni časi in Packer je precej naklonjen ljudem, s katerimi se srečuje in ki v sebi nosijo upanje. Vsi imajo velike sanje: mlada ženska, ki si želi potovati, zdravnik, ki načrtuje svojo lastno nevladno organizacijo, izgnanec, ki pripravlja spomenik žrtvam Sadamovega režima. Packer tudi občuduje može in žene v koalicijskih silah, vojake in civiliste, ki so pogumno improvizirali upravljanje v kaotičnih razmerah. Začetni nadzor je padel na brigade in bataljone, razpršene po vsem Iraku, in mladi bojevniki so morali sprejemati salomonske rešitve v skupnostih, prežetih z nasiljem in sumničavostjo.
|
|
|
Bu sonuç Irak’ın özgürlüğünü trajik biçimde erteledi. Packer Saddam’dan kurtuluşun ilk anlarında batılıların da Iraklıların da korkusuzca her istediklerini yaptıkları o ilk baş döndürücü anı anlatıyor. Packer karşılaştığı umut dolu kişilerden derin bir sempati ile söz ediyor. Hepsinin büyük hayalleri var—genç bir kadın seyahat etmeyi umut ediyor, bir doktor kendi sivil toplum örgütünü kurmayı planlıyor, bir sürgün Saddam kurbanlarını anmaya hazırlanıyor. Packer karmakarışık bir ortamda doğaçlama yönetişimi yürüten sivil ve asker kadın ve erkek Koalisyon mensuplarından hayranlıkla söz ediyor. İlk kontrol görevi Irak’ın çeşitli yerlerindeki tugay ve taburlara havale edilmişti; şiddet ve şüphe yüzünden perişan olmuş halk bu genç savaşçılara dört elle sarıldı.
|
|
|
Tā rezultātā Irākas brīvība ir traģiski aizkavējusies. Pakers apraksta pirmo brīvības dvesmu pēc atbrīvošanās no Sadama, kad Rietumu un Irākas pārstāvji darīja bez bailēm visu, ko vēlējās. Tas bija vētrains laiks un Pakers ar simpātijām raksta par cerību pilniem cilvēkiem, kurus saticis tajās dienās. Viņiem visiem ir lieli sapņi – jauna sieviete vēlas ceļot, kāds ārsts grib izveidot savu nevalstisko organizāciju, izsūtītais gatavojas izveidot Sadama upuru memoriālu. Pakers apbrīno arī tos vīriešu un sievietes, kas dienēja koalīcijas spēkos, militāros un civilos, par spēju varonīgi improvizēt, veidojot pārvaldības formas haotiskā vidē. Tā kā sākotnējā kontroles funkcija tika nodota brigādēm un bataljoniem, kas bija izkaisīti pa visu Irākas teritoriju, nereti pavisam jauni kareivji bija spiesti, kā kādreiz to darīja Zālamans, kļūt par pārvaldniekiem pilsētās un ciemos, kas cietuši no vardarbības un ir aizdomīguma pilni.
|
|
|
В результаті процес визволення Іраку затягнувся. Пекер описує перший етап визволення від Саддама, коли як представники західного світу, так і громадяни Іраку зітхнули з полегшенням і діяли без відчуття страху. Це були бурхливі часи і Пекер з відвертою прихильністю пише про сповнених надіями людей, яких він зустрів. Вони всі мали якісь мрії – молода жінка прагнула подорожувати, лікар планував створити громадську організацію, колишній вигнанець збирався увічнити пам’ять жертв режиму Саддама. Пекер також із захопленням пише про чоловіків і жінок, цивільних і військових коаліції, які мужньо налагоджували управління в хаотичному оточенні. Забезпечення контролю над ситуацією лягло на плечі військовослужбовців бригад і батальйонів, розкиданих по Іраку, і молоді бійці виявляли соломонову мудрість у спілкуванні з громадами, збуреними насильством і недовірою.
|
