|
|
Ainsi, la bénédiction de la mise sur pied de la division SS Galicie, envoyée plus tard à la mort comme chair à canon, cette bénédiction proclamée solennellement pendant le service célébré à la cathédrale Saint George est devenue le symbole de légarement à laquelle avait succombé même le grand métropolite. Son monde dans lequel la parole dun métropolite avait encore du poid sétait effondré définitivement.
|
|
|
I nawet kiedy sprawy zbliżały się do końca, Szeptycki nie odstępował od swojej pozycji co do konieczności wymuszonej koalicji. Tak więc, cerkiewne błogosławieństwo dla utworzenia dywizji SS “Hałyczyna “przekształconej potem na mięso armatnie, błogosławieństwo uroczyście ogłoszone podczas nabożeństwa u Św. Jura, stało się symbolem iluzji, której uległ również sam wielki metropolita. Jego świat, w którym słowo metropolity jeszcze miało jakąś wagę, zupełnie się rozpadł; ostatnią kroplą była krwawa rzeź w ostatnich miesiącach wojny, kiedy polscy i ukraińscy partyzanci o rozmaitych orientacjach, załatwiali pomiędzy dwoma frontami własne porachunki – ceną tysięcznych ofiar wśród cywilnej ludności (tym razem przeważnie polskiej). Szeptycki przeżył jeszcze radziecką okupację Lwowa w lipcu 1944 roku, którą zmuszony był uznać za konieczne zło potrzebne dla wstrzymania krwawej anarchii, podobne do tego, jakim było zaprowadzenie polskiego panowania we Wschodniej Galicji po roku 1918. Radziecka okupacja stała się początkiem nowego etapu “etnicznych czystek”, które doprowadziły do ostatecznej ruiny pogranicznej strefy Galicji, ojczyzny Szeptyckiego.
|
|
|
І коли вже справа йшла до кінця, Шептицький не відступив від своєї позиції щодо необхідности вимушеної коаліції. Отож церковне благословення для створення дивізії СС “Галичина”, яку потім було перетворено на гарматне м’ясо, благословення, урочисто проголошене на службі в Св. Юрі, стало символом ілюзії, якій піддався і сам великий митрополит. Його світ, в якому слово митрополита ще щось важило, повністю розвалився; останньою краплею була кривава різня останніх місяців війни, коли польські і українські партизани різної орієнтації між двома фронтами зводили власні порахунки – ціною тисяч жертв серед цивільного (на цей раз переважно польського) населення. Шептицький ще пережив совєцьку окупацію Львова в липні 1944 року, яку він вимушений був визнати необхідним злом для припинення кривавої анархії, подібно до того, як і запровадження польського панування в Східній Галичині після 1918 року. Совєцька окупація стала початком нового етапу “етнічних чисток”, які привели до остаточного занепаду прикордонного краю Галичини, батьківщини Шептицького.
|
